Престольні свята:
Барської ікони Божої Матері
1 жовтня (н.с)
Пророка Божого Іллі
2 серпня (н.с)
Блаженної Матрони Московської
2 травня (н.с)
В монастирі знаходиться Чудотворна ікона «Барська»
Розклад богослужінь:
у будні дні:
6.00 – Полунощниця. Акафіст Барській іконі Божої Матері. Часи. Божественна Літургія.
16.00 (зимовий час) – Вечірнє богослужіння.
17.00 (літній час) – Вечірнє богослужіння.
у недільні та святкові дні:
7.00 – Полунощниця. Акафіст Барській іконі Божої Матері. Часи. Божественна Літургія.
16.00 – Вечірнє богослужіння.
Історія Барського монастиря:
Древній Барський чоловічий монастир спочатку був заснований в лісі, неподалік м. Бар. Але після 1596 року православний монастир був розорений, і всі маєтки були віддані єзуїтам, а потім – базіліянцям. Тільки в 1837 році будівлі Барського монастиря були передані православному духовному відомству і тут знову піднеслася молитва православних ченців.
При Свято-Покровському православному чоловічому монастирі в місті Барі з 1845 по 1860 роки діяло духовне училище, де протягом 15-ти років отримували православну освіту і виховання діти Подільського духовенства, майбутні православні пастирі. У 1860 році Барське училище було переведене у Кам’янець-Подільський.
Древній переказ свідчить, що з ХVII століття у Барському православному чоловічому монастирі на Поділлі перебувала чудотворна ікона Божої Матері Барська.
Перейменування Барського монастиря з чоловічого в жіночий відбулося за визначенням Святішого Синоду 20 липня 1881 року, – «в увагу того, що в Подільської єпархії дев’ять чоловічих монастирів, в яких живе 113 монахів, і тільки два жіночих, і в них 119 монахинь, і поверх того, є вельми значна кількість бажаючих вступити в ці монастирі, котрі соромляться через брак вільних вакансій». Внаслідок Синодальної постанови, чернецтво Барського монастиря було переміщено по іншим чоловічим монастирям, а в Бар переведені скарбниця Браїлівського жіночого монастиря монахиня Мелетіна в званні настоятельки Барської Обителі, і з нею сім черниць і п’ять послушниць. Для здійснення богослужінь при монастирі був відкритий притч зі священика та двох псаломщиків.
У 1887 році Святійший Синод Російської Православної Церкви встановив загальноцерковне шанування Барської ікони Божої Матері 1 (14) жовтня – у день святкування Покрови Пресвятої Богородиці.
14 жовтня 1921 року ігуменею Софією (Рачинською) був складений Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Барського чудотворного образу.
На початку 60-х років ХХ сторіччя Барський Свято-Покровський жіночий монастир був закритий безбожною владою, а сестри переведені до Браїлівського жіночого монастиря. Чудотворний Образ монахиням вдалося врятувати – насельниці встигли передати ікону благочестивим місцевим жителям. А в 1962 році закрили і Браїлівський жіночий монастир, тоді ігуменя Клавдія з черницями Серафимою, Херувимою, Амвросією та інокинею Гавриїлою, купили половину будинку в м. Бар, забрали туди ікону і заховали її. Вони свято шанували цей Образ і просили Царицю Небесну про відкриття Обителі, адже здавна ця ікона знаходилася в монастирських стінах і її називали Барською-монастирською. У підпіллі древній Образ перебував до 90-х років ХХ сторіччя. Тоді ж вийшла постанова уряду про передачу культових споруд віруючим, але Барський монастир був переданий католицькій церкві.
Останньою хранителькою чудотворного Образу Божої Матері була матінка Гавриїла. По-старості та через хворобу їй довелося передати ікону в 1994 році в Одеську єпархію, де вона перебувала до 1999 року.
У 1999 році давня святиня була привезена в місто Бар і Хресним ходом принесена в Свято-Успенський собор, де її встановили в особливому кіоті біля іконостасу. Віруючі знову потягнулися до чудотворного образу, з молитвою прибігаючи до заступництва Цариці Небесної.
У 2002 році митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій благословив створити в місті Барі громаду на честь Барської ікони Божої Матері. Незабаром на околиці міста почалося будівництво храму блаженної Матрони Московської, біля якого і утворилася громада.
1 червня 2010 Указом архієпископа Симеона, Вінницького і Могилів-Подільського, храм блаженної Матрони Московської і землі були передані під скит Браїлівського жіночого монастиря. Ігуменя Антонія з сестрами поступово почали відновлювати чернече життя в новій обителі. Почалося будівництво огорожі, Святих воріт і сестринського корпусу з трапезною та келіями. У цьому ж році 19 жовтня відбулося освячення Храму блаженної Матрони Московської.
З 1 жовтня по 31 грудня 2010 року проходив Хресний хід з Барської Іконою Божої Матері по всіх благочинням Вінницької єпархії, щоб знову згадати про чудотворний образ, який знали і любили не тільки на Поділлі, але й у всій Росії.
12 січня 2011 року урочистим Хресним ходом, в якому брали участь все духовенство Вінницької єпархії на чолі з архієпископом Симеоном, Вінницьким і Могилів-Подільським, була перенесена ікона Барської Божої Матері зі Свято-Успенського Собору міста Бара в Скит Браїлівського жіночого монастиря. Ікона була встановлена в спеціальному кіоті в храмі блаженної Матрони Московської з правого боку біля іконостасу. З цього часу в храмі блаженної Матрони Московської кожен день служиться Божественна літургія, перед початком якої сестри і всі прихожани співають на розпів акафіст перед чудотворним образом.
У 2011 році Священним Синодом УПЦ святкування Барської ікони Божої Матері було перенесено на 1 жовтня (нового стилю) і в цей святковий день був освячений новозведений корпус для сестер.
4 червня 2012 року, в день Святого Духа, була здійснена урочиста закладка Собору на честь Барської ікони Божої Матері, з нижній храмом на честь пророка Божого Іллі. Закладку собору очолив Митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон.
20 липня 2012 року Священним Синодом УПЦ Скит на честь Барської Божої Матері отримав Статус самостійного монастиря, ігуменею якого є ігуменя Антонія (Стеценко).
1 жовтня 2012 року в день святкування Барської ікони Пресвятої Богородиці в монастирі була відслужена Божественна Літургія під відкритим небом у стінах нижнього храму майбутнього собору. Свято очолив митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон у співслужінні духовенства єпархії.
Зараз в монастирі проживає сім насельниць. Кожного дня звершується добове коло богослужінь.
Проїзд:
з Вінниці до міста Бара автобусом і далі рейсовим автобусом від центрального ринку у бік села Гармаки, до монастиря. (6.20; 7.35; 9.45; 11.30; 13.10; 17.20).
У святкові та недільні дні ходить монастирський автобус, який відправляється з автовокзалу о 7.10 і о 8.10, а від центрального ринку в 7.15 і 8.15.
За інформацією: orthodox.vinnica.ua
