На початок XX ст. в селі Каришків проживало переважно православне населення. Кількість православних селян-українців становила 783 чоловіки та 698 жінок, за винятком 25 католиків та 13 євреїв.
Перші сільські церкви були дерев’яні. Одна збудована в 1725 році, освячена в честь Святого великомученика Георгія, друга – в честь Святого великомученика Дмитра.
Перша церква згоріла в 1826 році за священика Миколи Хоміцького. На її місці в 1832 році була закладена, а в 1848 році освяченанова (також за іменем великомученика Георгія) кам’яна однокупольна церква. Разом із церквою була збудована кам’яна дзвіниця.
У праці Ю. Сіцинського зустрічаємо запис: «В 1860 році жителі села Примошаниця купили в Каришкові дуже малу стару церкву і з її матеріалу збудували в себе церкву в честь Святого великомученика Дмитра Мироточивого» [25, с. 632].Отже, Свято-Дмитріївська церква стала не-придатною для проведення богослужінь, і в 1850 році її ліквідували, а приход приписали до Свято-Георгіївської церкви.
Свято-Георгіївська церква Каришкова, що збереглася до XX ст., зберегла про себе ще й народні перекази. За розповідями старожилів, у сільському урочищі Попів яр були закопані гроші та церковні речі. Переказують, що саме там була знайдена цінна чаша із церковного начиння. А в руслі річки Жорновки в 1820 році знайдений дзвін, який перенесли до приходської дзвіниці.
У власності церкви села Каришків знаходилося чи не найбільше земельних володінь серед сіл Могилівського повіту – 112 десятин 687 сажнів землі.
Поруч із церквою знаходилися будинки для причту. До початку XX ст. вони напівзруйнувалися.