Ушосте церковні дзвони закликають вірних 3 жовтня до Покровського храму с. Мирне Барського благочиння. Відпуст… І присвячений він Тій, до Котрої звернені подяка, благання та надії всіх: багатих і убогих, радісних і засмучених, молодих і поважного віку, і зовсім маленьких. Навіть тих, хто подібно до Іоанна Хрестителя, славить Пресвяту Богородицю, знаходячись ще у лоні матері, словами Архангельського привітання: «Радуйся, Благодатная, Господь с Тобою…»
Саме Їй, прославленій у іконі «Помічниця у пологах», благоговійно возносить хвалу собор священиків із прихожанами та паломниками. Благодать і тиха радість наповнюють серця усіх, і, дивлячись на смиренний Пречистий лик під білосніжним омофором, на руки, які, возносячись у молінні до Господа, ніби оберігають ще не народженого Сина Божого, від повноти почуттів хочеться услід за праведною Елизаветою сказати: «И откуду мне сие, да прииде Мати Господа Моего ко мне…»
Кому, як не Преблагословенній Діві, відомі тривоги за ще не народжене дитя, за турботи при його народженні, при його зростанні? Кому, як не Всеблагій Заступниці, приносити прохання за збереження маляти, за його благополучну появу на світ та ходіння у житті по Заповідях Господніх? І тому так багато записок «О здравії» у руках настоятеля, митрофорного протоієрея отця Іоанна Ломаги, митрофорних протоієреїв, отців Василія Сабова (храм Казанської ікони Божої Матері с. Ялтушків), Богдана Ляховича (Покровський храм с. Підлісний Ялтушків), Володимира Холода (храм Архістратига Божого Михаїла с. Матійків), протоієрея Віктора Терлецького (монастир Барської ікони Божої Матері); так велично звучать слова Євангелія та іде хресний хід, зблискує сяйво сонячних променів на діамантових бризках освяченої води, якою щедро окроплюють і всіх, і вся.
Ікона Божої Матері «Помічниця у пологах» починає займати почесне місце у храмах та домашніх іконостасах, та ще небагато храмів посвячено їй. У єпархії таких – лише два. І коли наступного року всьоме церковні дзвони покличуть на відпуст у Покровський храм, сподіваємось побачити вас серед прихожан та піднести спільне тепле моління і за ненароджених, і за нині сущих православних християн. Приїжджайте, приходьте хресним ходом, щоб, побачивши тихе сяйво вічного погляду Богородиці із Немовлям, промовити одвічні слова: «Не имамы иныя помощи, не имамы иныя надежды, разве Тебе, Владычице: Ты нам помози, на Тебе надеемся и Тобою хвалимся: Твои бо есми раби, да не постыдимся». І душею почути: «Вот Я с вами до скончания века…»
Тетяна Січко, прихожанка
Спасо-Преображенського храму с. Балки
