Село Гармаки знане у Барському районі. І славиться воно не лише садами, озером чи мальовничими краєвидами, а й старовинною церквою, що має майже 200-літню історію.
Перший храм у селі, який мав назву Покровського, існував ще до XVI століття та був спалений у 1567 році. На його місці звели дерев’яну церкву на честь святих Косьми і Даміана, однак вона також не проіснувала довго. А в 1822 році було збудовано сучасний кам’яний Іоанно-Богословський храм на кошти Соколинського-Друцького, тодішнього власника села.
Старовинний храм також був відомий двома святинями: столітніми іконами Божої Матері та святого великомученика і цілителя Пантелеімона. Ці образи були в 1907 році привезені з Афону. Тоді, щоб замовити ікони на Святій Горі, все село збирало кошти, жителі, від малого до старого, віддавали останнє, бо хотіли, аби в їхньому храмі була афонська святиня. Ці образи пережили громадянську війну, німецьку окупацію та безбожну владу. Та людської жадібності святині витримати не змогли: два роки тому храм пограбували. Серед вкраденого – афонська ікона цілителя Пантелеімона.
Парафіяни з болем сприйняли викрадення любої та шанованої святині. За списком (копією) ікону відновили, а 9 серпня 2015 року, у день пам’яті святого великомученика, урочисто внесли до храму.
Гроші на нову ікону збирали усі віруючі. Як розповідає настоятель церкви протоієрей Олег Лаврентюк, у храмі також зберігається старовинна переносна ікона апостола Іоанна Богослова, на честь якого і названо церкву. «Коли ми відновили образ цілителя Пантелеімона, – каже настоятель, – вирішили замовити таку ж ікону апостола Іоанна Богослова та подарувати храму. Це символічно, адже на Іоанна Богослова у нас – престольне свято, а на Пантелеімона – відпуст».
Ікона прибула до села 8 жовтня. О 15.00 образ зустрічали біля хреста, на в’їзді у селище, а потім хресним ходом внесли у храм. Цього урочистого дня до Гармак, щоб розділити святкову радість, завітав ієрей Олександр Грежук, настоятель Михайлівського храму села Міжлісся та храму Іоанна Предтечі села Мальчівці. А наступного дня у храмі відзначили престольне свято. Завітали до церкви й прочани із Вінниці, Бара, району.
Автор цих рядків побував у гармаківському храмі уперше, однак охайність та краса, яка оточує церкву, вразили надзвичайно. Тут і квіти, ошатно прибрані алейки, яблуневий садочок. І все це – стараннями отця Олега, матінки Фотінії та їхніх діток – Ганни, Сергія, Олексія та Олени.
На Пасху 2015 року закінчили спорудження альтанки над криницею, біля якої проходять молебні, освячується вода. Та особливо настоятель намагається прикрасити храм, постійно приносить нові ікони, обновлює внутрішнє та зовнішнє оздоблення церкви (не забуваймо, що храму – майже дві сотні років). Та й духовно-просвітницькому розвитку односельчан священик приділяє особливу увагу: проводить різноманітні заходи, щотижня проголошує емоційні та повчальні проповіді (до речі, гармаківська церква – чи не єдина у районі (окрім міських храмів), де богослужіння звершуються щотижня), проводить заняття недільної школи при церкві та викладає християнську етику в сільській школі (бо має педагогічну освіту). Парафія постійно бере участь у загальноєпархіальних заходах, конкурсах та фестивалях і завжди займає призові місця.
Та повернімося до свята. 9 жовтня, у день пам’яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, престольне свято гармаківського храму розпочалося з водосвятного молебню біля криниці. Незважаючи на холодну погоду, парафіяни були переповнені радістю. Окропивши людей освяченою водою, отець Олег запросив усіх до церкви на Літургію.
У храмі кожен бажаючий міг приклонитися до оновлених ікон святого Пантелеімона та апостола Іоанна Богослова. Причастившись Святих Христових Таїн, миряни на чолі зі священиком обійшли хресним ходом навколо церкви, несучи дві ікони небесного покровителя храму (нову та старовинну), хрести та хоругви. Повернувшись до церкви, учасники хресної ходи були помазані освяченим єлеєм. Настоятель звернувся до вірян із проповіддю, у якій розповів про Іоанна Богослова, євангеліста, «Апостола любові», який був одним із наймолодших Христових учнів та єдиним з них, хто помер своєю смертю. Іоанн дожив до 110 років та залишався останнім, хто пам’ятав Спасителя ще при Його земному житті. «Дітки мої, любіть один одного», – саме таку заповідь залишив після себе святий апостол.
Також священик привітав усіх присутніх зі святом та висловив жаль, що цього дня не все село підносило у церкві щирі молитви до Господа. «Село живе, поки в ньому є церква, – зазначив отець Олег. – Ми знаємо багато прикладів, коли із закриттям храму село вимирало». Настоятель розповів декілька повчальних притч, після яких закликав звертатися до Бога не лише тоді, коли нам щось від Нього потрібно, у любові до Спасителя частіше приходити у Його домівку – храм Божий. Адже Господь милостивий і продовжує любити та чекати нас, незважаючи на наші гріхи й бездуховність.
По завершенні богослужіння – «трапези духовної» – священик запросив усіх на трапезу тілесну, приготовану трудами парафіян. Гості та кожен член парафіяльної громади висловили щирі слова вдячності настоятелю, також сказав тепле слово за себе, вчителів та учнів директор сільської школи, який був присутнім на святі.
Протоієрей Олег Лаврентюк, у свою чергу, подякував парафіянам за підтримку, розуміння та готовність покинути усі свої справи, аби зробити щось корисне для рідного села, храму та, врешті-решт, спасіння власної душі. Також настоятель із дружиною були вдячні усім гостям, які цього дня приїхали у Гармаки та розділили з громадою молитовну радість.
Отже, маємо надію, що молитвами апостола і євангеліста Іоанна Богослова, якого зустрічали в Гармаках у його святому образі, Господь подасть милості й щедроти не лише гармацькій громаді, а й усьому Барському краю. А секрет стяжання благодаті Божої простий – він у заповіті апостола Іоанна: «Дітки мої, любіть один одного»!
Роман ГРИГОР’ЄВ
