Таїнство Причастя у питаннях та відповідях

 

Що таке Причастя і навіщо воно?

Блаженніший Митрополит Володимир: Таїнство Причастя, або Божественна Євхаристія є переважно Таїнством Церкви. По молитві Церкви єпископ або священик благословляє пшеничний хліб та виноградне вино, які силою Святого Духа пресуществляються у Тіло і Кров Господа Іісуса Христа і надаються для причастя віруючим у прощення їхніх гріхів, для життя вічного і єднання їх з Господом і між собою в єдине тіло Церкви. Освячення святих Дарів і Причастя є єдиним Таїнством Євхаристії. Господь пролив Свою кров і приніс Себе у жертву любові до роду людського, і тому Тіло і Кров Його мають в собі всю силу цієї жертовної, єднаючої любові. Господь приніс Себе в жертву Богу на Голгофі, але через участь у встановленому Їм Самим Таїнстві Євхаристії віруючі мають можливість знову і знову прилучатися до спасительної сили цієї великої жертви і здобувати повну перемогу над гріхом, дияволом і смертю, бо Господь переміг Своїм Воскресінням всяке зло. Віруючі причащаються прославленим Тілом і Кров’ю Господа, і тому святі Дари називаються їжею безсмертя. Вони – запорука нашого воскресіння, тому що в них міститься вся чудотворна сила Самого Спасителя (в тому числі і цілительна). Церква зберігає свідчення про безліч зцілень після святого Причастя; але головне чудо, яке відбувається з причасниками Святих Тайн, – це зцілення і навіть воскресіння знівеченої і завмерлої від гріха людської душі. Таїнство Причастя Господь встановив Сам під час Таємної Вечері, коли преподав учням хліб і вино, назвавши цей євхаристичний хліб „Своїм Тілом”, а це вино „Своєю Кров’ю”. І заповідав апостолам: „Це творіть на мій спомин” (Лк. 22, 19).

Як причаститися достойно?

Блаженніший Митрополит Володимир: Щоб приступити до Таїнства Причастя, треба усвідомити велич святині, відчути своє недостоїнство та щиро покаятися у гріхах. Як каже апостол Павел: „Хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде проти Тіла і Крові Господньої. Нехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї. Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє” (1 Кор. 11, 27-29).Таким чином напередодні Причастя треба обов’язково посповідатися. Щоб причастя було спасительним, треба намагатися бути подібним Господу, беручи участь в Його подвигу. Треба вмирати з Христом, щоб з Ним ожити. Це означає, що треба, перш за все, вмерти для гріховного життя, для своєї самості і егоїзму, і разом з тим співстраждати Христу і серцем переживати Його викупний подвиг, постійно виконувати Його заповіді про любов до Бога та ближнього. Апостол Павло пише: „Благаю вас, браття: милосердям Божим, представте тіла ваші в жертву живу, святу, благоугодну Богові, для розумного служіння вашого” (Рим.12,1). Подібно до Таїнства Хрещення, Євхаристія є Таїнство смерті і відродження. Слово „Євхаристія” з грецької перекладається як „Подяка”. До істинної подяки може піднятися лише благородне, очищене від гріха серце, бо, за словом Господнім, тільки „чисті серцем… Бога побачать” (Мф. 5, 8). Євхаристія і веде людину до очищення для духовного споглядання слави Божої, яка відкрилася людям перш за все у Боговтіленні і в жертовному служінні Боголюдини.

Як причащати дитину до року і які молитви потрібно читати?

Блаженніший Митрополит Володимир: Перш за все, дитина повинна бути хрещена. Більш того, саме для того, щоб мати змогу причащати дитину і не позбавляти її благодаті церковних Таїнств, віруючі батьки й хрестять немовлят. Коли дитина змалку чує церковні піснеспіви та молитви, це обов’язково відбивається в її душі. Тому добре, коли немовля приносять до храму під час служби. Але якщо це незручно, або невідповідна погода, або дитина поводиться неспокійно, чи за інших поважних причин, дитину можна приносити до церкви безпосередньо перед причастям. Особливих молитов під час причастя немовлят немає, але ви можете своїми словами звернутися до Бога про допомогу виростити дитину і виховати її справжнім християнином. Одночасно піклуйтеся й про власне духовне життя, бо від нього також дуже багато залежить і для вашої дитини.

Як часто потрібно приступати до Таїнства Причастя?

Блаженніший Митрополит Володимир: Після встановлення Таїнства Причастя за заповіддю Божою «Це чиніть на спомин про мене» (Лк.22, 19), апостоли та їх послідовники продовжували звершувати Євхаристію. Вони передали її наступним поколінням християн, як пам’ять про Господа, як містичне співпричастя Тайної Вечері, на якій воно було встановлене, як причастя стражданню, смерті та Воскресінню Господа.
Уся сутність буття Церкви – євхаристична. Сам Господь сказав: «Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває і Я в ньому» (Ін. 6, 56). Від нашої участі у Євхаристичному житті Церкви залежить і наше спасіння. Якщо ми постійно причащаємося, ми перебуваємо з Богом і Бог перебуває в нас. Визначити періодичність Причастя однозначно – досить нелегко, тому що перебування з Богом, так би мовити, – показник не кількісний, а якісний. Наскільки довго після Причастя та чи інша людина зберігає відчуття Божої присутності, наскільки гаряче вона бажає нового безпосереднього спілкування з Богом – визначити може лише вона. Але, посилаючись на схильність нашої природи до гріха, варто сказати, що постійне Євхаристичне життя – це потреба і необхідність. Тому святі отці Церкви закликають нас приступати до Причастя якомога частіше.
Щодо того мінімуму, який потрібен людині для того, щоб жити справжнім християнським життям, то умовно можна сказати, що причащатися бажано в усі багатоденні пости, у День свого народження, День пам’яті святого, ім’я якого ми носимо та в дні великих двонадесятих свят.

Чи дійсно хліб і вино Євхаристії є істинними Тілом і Кров’ю Христа? Чи не є вони лише образами?

Блаженніший Митрополит Володимир: У визначенні Таїнства Євхаристії говориться, що воно є таким Таїнством, «у якому віруючий у вигляді хліба і вина причащається Тіла і Крові Христових для життя вічного». Тут не йдеться про те, що хліб і вино є лише образом, знаком Тіла і Крові Господніх. Сам Христос, який встановив це Таїнство прямо сказав про те, що в Євхаристії віруючі будуть причащатися Його істинних, а не символічних Тіла і Крові (Мк. 14, 22-25).
Визначний церковний мислитель та письменник ранньохристиянських часів святий Кирил Єрусалимський, міркуючи над цими словами Спасителя, писав: «Якщо Сам Господь чітко сказав про хліб: це є Тіло Моє; хто матиме сміливість сумніватися у цьому? І якщо Сам підтвердив і рік: це є Кров Моя; хто усумниться і скаже: це не Кров Його?» У світі є чимало таїн, що їх людський розум не здатен осягнути, але для Бога все можливо. Віруючи в те, що Христос – Господь, ми віримо і Його словам.
Тому Православна Церква вчить, що за Божественною Літургією благодаттю Святого Духа відбувається дійсне преложіння Святих Дарів під час Євхаристичного канону. Звичайні хліб і вино перетворюються на істинні Тіло і Кров Господні, причащання яких дарує людині спасительну Божу милість та вічне життя.

Якщо перед Причастям людина випадково випила води, чи може вона приступити до Таїнства Причастя?

Блаженніший Митрополит Володимир: За канонами Православної Церкви, Святі Таїни повинні прийматися людьми, які нічого не їли і не пили у день Причастя. Традиційно вже після опівночі християнин, який готується до Таїнства Євхаристії, не вживає ні їжі, ні води.

У випадку, коли людина ненавмисно випила або проковтнула декілька крапель води і при цьому бажає причаститися, за правилом святого Тимофія Олександрійського, вона може приступати до Таїнства. Але це потрібно сприймати як виняток, милість Божу до нашої немочі. При цьому совість того, хто йде до Причастя повинна бути мирною та чистою і не вводити його у спокусу. Якщо ж людина перебуває в сумніві щодо свого достоїнства і готовності до Євхаристії, тоді краще буде утриматися і причаститися іншим разом, бо, за словами апостола Павла, той, хто «вагається, то, коли їсть, осуджується» (Рим. 14,23).
Так чи інакше, питання причащатися чи ні, потрібно вирішувати після розмови з духівником або парафіяльним священиком, який зважить на обставини і обов’язково допоможе порадою.

Як причастити важко хвору людину вдома?

Блаженніший Митрополит Володимир: Православна Церква нікого не залишає без своєї опіки та благодатної допомоги. Якщо людина важко хворіє і не може через свій фізичний стан бути присутньою під час Божественної Літургії, тоді, коли відбувається Таїнство Євхаристії, вона може причаститися вдома. Хворі люди причащаються особливим чином запасними Дарами або Святими Дарами, освяченими цього самого дня за Літургією.
Для того, щоб влаштувати Причастя на дому, рідним або близьким хворого потрібно прийти до храму та запросити священика. Якщо ситуація вимагає причастити людину якомога швидше, у разі смертельної небезпеки, можна звернутися до священика у будь-який час і не обов’язково у храмі.
Церква зважає на немочі людини, і тому хворі люди причащаються без дотримання загальних необхідних правил. Вони можуть прийняти Святі Христові Тайни навіть одразу після їжі або вживання ліків, але обов’язково після Сповіді. Рідним же важливо налаштувати хворого на сердечне каяття, на усвідомлення відповідальності та важливості того, що відбувається.

Чи дозволяється хворій людині вживати ліки перед Причастям?

Блаженніший Митрополит Володимир: Існують недуги, що вимагають постійного вживання медикаментів. Така потреба може бути викликана необхідністю систематичного лікування. Якщо прийняття ліків обумовлене не особистим бажанням людини, а важким станом хворого організму, то воно не може стояти на заваді Причастю.
Для того, щоб приступити до Євхаристії, людині, яка не може не вживати ліків перед Таїнством, потрібно звернутися до священика і пояснити йому особливість ситуації, що склалася.
Якщо священик вирішить, що утриматися від використання ліків неможливо, він дозволить людині приступити до Причастя, яке принесе віруючому полегшення у хворобі і сприятиме скорішому одужанню.

Чи обов’язково сповідатися перед кожним Причастям?

Таїнство Євхаристії є найбільшим і найважливішим Таїнством Церкви. Приступають до нього ті християни, які не мають перешкод з боку власної совісті та виконали необхідні духовні вимоги.
Одною з них є участь у Таїнстві Покаяння. Для того, щоб гідно прийняти святі Христові Тайни, які поєднують нас з Господом, потрібно бути достойним такого єднання. І крок на шляху до цього – усвідомлення власної гріховності та звільнення від гріху в Таїнстві Покаяння. Тому, за традицією нашої Церкви, кожному Причастю передує Сповідь.

Що таке Запасні Дари і чи відрізняється Причастя ними від Причастя за Божественною Літургією?

Блаженніший Митрополит Володимир: Запасні, тобто – раніше приготовлені Святі Дари необхідні для того, щоб у разі потреби причастити хвору людину, яка за своїм фізичним станом не може бути присутньою за богослужінням. Ці дари освячуються у Великий Четвер під час Божественної Літургії, що служиться в цей день Великого посту на спомин про встановлення Господом Таїнства Євхаристії. Протягом року вони благоговійно зберігаються у дарохранительниці на святому престолі у вівтарі і при необхідності преподаються священиком тому, хто бажає духовної та тілесної підтримки у хворобі.
Як і Дари, що приймає людина під час Літургії, на якій саме й відбувається Таїнство Євхаристії, Запасні Дари є істиними і спасительними Тілом і Кров’ю Спасителя, такими, як і ті, що преподав своїм учням за Тайною Вечерею Господь наш Ісус Христос.

Як правильно приготуватись до причастя в першу неділю після Пасхи?

Підготовка до Святого Причастя на Світлому тижні складається із звичайних молитов перед Причастям та повного посту з півночі до самого Причастя. Замість канону до Причастя в ці дні можна співати канон Пасхи.