Свято-Георгіївський храм у Васютинцях

Релігійне життя села Васютинці визначалося відповідно до того, хто володів цими землями. Перші власники села (XVI ст. ) Васютинські (Васюти) були православними, та в XVII ст. частина земель села перейшла у спадкове володіння колишньому гетьману Івану Виговському.

Відомо, що на початку XX ст. у Васютинцях було 850 дворів православних, 60 дворів католиків та 90 дворів євреїв.

Про першу приходську церкву збереглося досить мало відомостей. Можливо, перша церква на честь Святого великомученика Георгія була уніатською, адже відомості про неї збереглися лише в уніатських богослужебних книгах. Існувала церква до 1759 року. За переказами, вона згоріла в 60-х роках XVIII ст. Цей храм знаходився неподалік від новозбудованого, трохи північніше. На його території були могили двох священиків церковного приходу.

Новий Свято-Георгіївський храм було збудовано в 1765 році зусиллями прихожан. Він був трикупольний, дерев’яний. У 1848 році до нього був прибудований притвор, а в 1860 році добудована південна частина. У вівтарі за престолом знаходилася шанована місцевими жителями ікона Розп’яття, написана в 1747 р. Вона була копією ікони, що знаходилася в католицькому костелі на острові Мілітіно [25, с. 510].

До кінця XIX ст. окремо від церкви стояла дерев’яна дзвіниця, вкрита ґонтом.

У приходських священиків зберігалися відомості про Варфоломія Михайловича Карабіновича (1840-1874). Він у 1860 році відкрив у своєму будинку церковно-приходську школу, в якій сам учителював. А в 1895 році для школи було збудовану власне приміщення вартістю 400 крб.

На початку XX ст. у Васютинцях було Свято-Георгіївське товариство сестер (засноване у 1890 році) та чоловіче братство (засноване з 1893 року). Церковні земельні угіддя складали 34 десятини 2227 сажнів землі, сінокосу та лісу.

На сьогодні церкви в селі немає, а віруючі ходять до храмів найближчих сіл – Луки-Барської та Івановець.