Свято-Михайлівський храм с. Журавлівка

Престольне свято: 21 листопада

Настоятель:  протоієрей Андрій Холод

Коротка історична довідка

У 1718 році барський староста Юрій Любомирський дав згоду на будівництво однокупольної церкви з фільваркового лісу, а всі роботи мали проводитися за рахунок жителів села. Місцевий дяк Петро Дейнека зібрав бригаду будівельників, які за дозволом місцевого управління Ш. Фішілевича заготовляли лісоматеріал для майбутньої церкви. Була створена комісія з трьох чоловік, яка збирала гроші на будівництво. З м. Бар було замовлено майстра, котрий керував будівельними роботами.

Місце для церкви вибрано на підвищенні, що на південний захід від фільварку. В листопаді 1720 року будівництво церкви було завершене. Її освятили 21 листопада на свято Михайла. На відкриття запросили протоієрея з Кам’янця-Подільського, з яким приїхав православний свяще-ник, а дяком залишився Петро Дейнека. Протоієрей освятив село й дав назву Чемириси-Волоські.

У 1726 році старий дяк Петро Дейнека залишає службу, а на його місце приходить молодий дячок Андрій Суляк (18 років). Місцеві жителі переповідали, що новий дячок був пов’язаний із гайдамацькими ватажками Верланом і Савою Чалим.

У 1772 році селяни одержали дозвіл барського старости Францішика Фердінанда Любомирського на будівництво нової, більшої церкви. Була вибрана церковна рада, яка збирала й заощаджувала гроші на будівництво, виділена бригада будівельників, котрі заготовляли ліс та інші ма-теріали.

Весною 1884 року була розібрана стара однокупольна церква, а на її місці розпочалося будівництво нового три-купольного храму з окремою дзвіницею. Будівничий майстер був присланий із Кам’янця-Подільського за дозволом пра-вославного єпископа. Будівництво було завершене в 1776 році.

21 листопада, на релігійне свято Михайла, відбулося відкриття церкви З навколишніх сіл з’їхалися сюди свяще-ники, з Кам’янця-Подільського прибув протоієрей, який від-правив молебень. Церква була освячена під назвою Свято-Михайлівська, а свято Михайла стало престольним святом села.

Куполи церкви розміщені в ряд зі сходу на захід. Дзвіниця була побудована на захід від церкви. За планом забудови храм нагадував корабель.

Подвір’я церкви було обнесено залізною огорожею. На захід від воріт посадили особливий каштан, який складався з трьох окремих каштанів, розміщених так, як і куполи церкви; згодом вони зрослися, утворюючи один каштан із трьома стовбурами.

У середині храму встановили триярусний іконостас висотою три сажні, а у вівтарі запристольна стіна була зроблена, як іконостас – висотою майже два сажні.

У вівтарі зберігалася старовинна ікона Божої Матері, яку місцеві жителі вважали чудотворною. В 1782 році, не-зважаючи на протистояння місцевих жителів, барський ста-роста передав сільську церкву уніатам.

У другій половині XVIIIст. на церковному подвір’ї був збудований кам’яний фамільний склеп місцевих земле-власників Ганицьких.

У 1883 році, за вимогою жителів села та при підтримці Подільської єпархії, уніатів змусили повернути церкву право-славним. Священиком у церкві став Василь Стрельбицький.

Відомо, що в 1804 році священик Свято-Михайлівської церкви за вказівками Подільської єпархії робить перепис населення села Чемириси-Волоські, яке належить до парафії. Разом із цим встановлює прізвища новим парафіянам, які їх не мали.

На початок XXст. церковні володіння становили 66 десятин 2187 сажнів землі. В Чемерисах-Волоських з 1867 року діяла церковно-приходська школа.

Свято-Михайлівська церква не збереглася, її було знищено в радянський період історії України.Сьогодні в селі є церква. ЇЇ збудували вже в умоваж незалежної України.

Карта храмів та монастирів Барського благочиння